- розлюбляти
- -я́ю, -я́єш і розлю́блювати, -юю, -юєш, недок., розлюби́ти, -люблю́, -лю́биш; мн. розлю́блять; док., перех. і без додатка.Переставати любити кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розлюбляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розлюбити — див. розлюбляти … Український тлумачний словник
розлюблювати — див. розлюбляти … Український тлумачний словник
розлюблятися — я/ється і розлю/блюватися, юється, недок., розлюби/тися, лю/биться; мн. розлю/бляться; док., розм. 1) Те саме, що розлюбляти. 2) тільки док. Перестати любити один одного … Український тлумачний словник